Літня сукня-максі з рукавом «ліхтарик»

Льняна тканина – продукт переробки волокон прядильного льону. Матерія виходить неоднорідною на дотик, має матову поверхню. Спосіб отримання тканини із лляних стебел мало змінився за тисячі років. Речі із лляних тканин користуються все більшою популярністю, яку забезпечують їх унікальні характеристики. Лляні види тканин - одні з небагатьох, які виготовляються із абсолютно натуральної сировини. Льон має цінні гігієнічні властивості, наприклад, здатність відводити тепло та вологу. У спеку людина, одягнена в одяг із льону, має температуру тіла на 3-4 градуси нижче, ніж в одязі з інших тканин (особливо синтетики).

Характеристики:

• екологічність – натуральний склад робить тканину гіпоалергенною, безпечною;

• гігієнічність — поверхня тканини пригнічує розмноження бактерій та грибків;

• теплопровідність — у спеку льон дарує відчуття прохолоди, у прохолодну погоду зберігає тепло;

• повітропроникність — тканина пропускає повітря, дозволяє тілу дихати, не допускаючи перегріву;

• гігроскопічність - матерія відводить вологу від тіла в навколишнє середовище;

• зносостійкість - тканина витримує численні прання, не кошлатяться, не стирається, не линяє, через тривалий термін використання речі виглядають як нові;

• міцність – нитки виходять міцними, лляну матерію важко розірвати;

• тканина не електризується, не б'ється струмом, не прилипає до тіла.

Догляд:

• забарвлений льон стирається при температурі до 60 градусів;

• прати льон можна як вручну, так і за допомогою машинного прання;

• застосування відбілювача може пошкодити тканину;

• сушити вироби розправленими, можна на плічках, щоб уникнути утворення складок і заломів;

• гладити виріб слід злегка вологим, із вивороту, праску виставляти на максимальну температуру;

• пересушений виріб прасувати через вологу тканину або відпарювати;

• зберігати лляні речі бажано в чохлах, тканина добре вбирає сторонні запахи.